Що покаже трихоскопія, а що вона не покаже

Трихоскопія — це неінвазивний огляд волосся і шкіри голови під збільшенням, зазвичай у діапазоні приблизно ×20–×160. Її головна цінність у тому, що вона дозволяє побачити деталі, які не видно неозброєним оком: стан фолікулярних отворів, товщину й різнорідність волосин, характер ламкості, перифолікулярні зміни, запалення, лусочки, судинний малюнок і частину структурних дефектів волосся. Це один із найкорисніших інструментів у діагностиці захворювань волосся і шкіри голови, але не самодостатній “сканер усіх причин випадіння”.

Що трихоскопія реально покаже

Насамперед трихоскопія добре допомагає відрізнити нерубцеве випадіння від рубцевого. Якщо фолікулярні отвори збережені, це більше говорить на користь нерубцевих форм алопеції. Якщо ж видно втрату фолікулярних отворів, білі рубцеві зони, перифолікулярне почервоніння, гіперкератоз або інші ознаки запалення навколо фолікулів, це вже змушує думати про рубцеву алопецію, де рання діагностика особливо важлива.

Трихоскопія добре працює для жіночого й чоловічого патернового порідіння. Найтиповіші знахідки тут — hair diameter variability / anisotrichosis, поява vellus hairs, збільшення частки single-hair follicular units і peripilar sign. Для андрогенетичного порідіння саме ці ознаки вважаються найбільш корисними, а для жіночого патернового порідіння трихоскопія особливо допомагає в сумнівних випадках.

При вогнищевій алопеції трихоскопія теж дуже інформативна. Найхарактерніші ознаки тут — yellow dots, black dots, broken hairs, short vellus hairs і tapering hairs / exclamation mark hairs. Важлива деталь: для alopecia areata зазвичай працює не одна окрема ознака, а сукупність характерних знахідок, причому трихоскопія корисна ще й для оцінки активності процесу та відповіді на лікування.

Вона також може добре підказати трихотиломанію, де бачать волосини різної довжини, множинні зламані волоски та інші травматичні зміни; а ще допомагає в диференціації окремих запальних станів шкіри голови, зокрема себорейного дерматиту, псоріазу, деяких інфекцій і паразитарних уражень. Тобто трихоскопія — це не лише про “випадає чи не випадає”, а й про те, яким саме способом волосся втрачається або пошкоджується.

Ще одна сильна сторона трихоскопії — волосяний стрижень. Вона може показати частину структурних аномалій без висмикування волосин: наприклад, ознаки monilethrix, pili torti, pili annulati, trichorrhexis nodosa та інших дефектів, а також наслідки термічного чи косметичного пошкодження. У багатьох випадках це дозволяє уникнути зайвих маніпуляцій уже на першому огляді.

Окремий практичний плюс: трихоскопія корисна не лише для первинного огляду, а й для моніторингу. Її застосовують для оцінки активності хвороби, тяжкості, прогнозу, фіксації динаміки у фото та вибору найкращого місця для біопсії, якщо біопсія все ж потрібна.

Що трихоскопія не покаже або не підтвердить сама по собі

Найважливіше: трихоскопія не показує системну причину випадіння волосся. Вона не скаже, що саме стоїть за телогеновим випадінням — низький феритин, хвороба щитоподібної залози, післяпологовий стан, ліки, інфекція, різке схуднення, дефіцити чи інша внутрішня причина. Для цього потрібні анамнез, огляд і, за потреби, аналізи.

Друга велика межа — телогенове випадіння. Для нього трихоскопія часто корисна лише частково, бо специфічних трихоскопічних ознак у telogen effluvium немає. Можна побачити короткі відростаючі волоски, порожні фолікулярні отвори, переважання одиночних волосин у фолікулярних юнітах, але все це не є унікальним. Саме тому TE часто залишається діагнозом виключення, а трихоскопія тут більше допомагає виключити інші причини, ніж “поставити TE на 100%”.

Трихоскопія також не замінює гістологію, коли є підозра на рубцеву алопецію або коли картина неоднозначна. У складних випадках, особливо при cicatricial alopecias, саме біопсія залишається золотим стандартом для підтвердження процесу і точнішого розмежування підтипів, тоді як трихоскопія допомагає запідозрити проблему і вибрати правильну ділянку для забору.

Вона не є ідеальним “автоматом” навіть для тих станів, де дуже корисна. Частина ознак перекривається між різними діагнозами, а інтерпретація сильно залежить від досвіду лікаря, стадії хвороби й того, в якій саме ділянці шкіри голови проводять огляд. У сучасних оглядах прямо зазначають, що діагноз алопеції не повинен спиратися лише на один тріхоскопічний патерн без клінічного контексту.

Ще один нюанс: трихоскопія не оцінює внутрішню будову волосини так само, як спеціалізована мікроскопія. Для частини рідкісних або тонких структурних дефектів може знадобитися світлова мікроскопія, поляризаційна мікроскопія, SEM/TEM чи інші методи, бо трихоскопія все ж переважно дає поверхневу in vivo візуалізацію.

Коли трихоскопія особливо корисна

Найбільше вона допомагає, коли потрібно швидко відповісти на практичні питання:
це нерубцеве чи рубцеве випадіння;
це більше схоже на андрогенетичне порідіння, вогнищеву алопецію, трихотиломанію чи запальний процес;
є ознаки активності;
чи є сенс брати біопсію і звідки саме. У цих сценаріях її цінність справді висока.

А коли однієї трихоскопії замало

Однієї трихоскопії зазвичай замало, якщо випадіння дифузне, без яскравих специфічних ознак, якщо є підозра на телогенове випадіння, якщо потрібно шукати дефіцити чи ендокринні причини, або якщо є підозра на рубцеву алопецію, де від точного підтипу залежить тактика лікування. У таких ситуаціях вона є частиною діагностики, але не всією діагностикою.

Висновок

Трихоскопія добре показує патерн випадіння, стан фолікулярних отворів, мініатюризацію, ламкість, частину ознак запалення, рубцювання та окремі аномалії волосяного стрижня. Вона дуже корисна для диференціації між основними типами алопеції й часто дозволяє звузити діагноз уже на першому огляді. Але вона не покаже внутрішню системну причину випадіння, не замінить аналізи при дефіцитах чи гормональних підозрах, і не скасує потребу в біопсії, якщо є рубцевий або неясний процес. Тобто трихоскопія — це сильний інструмент, але найкраще вона працює разом із клінічним оглядом, анамнезом та, за потреби, лабораторією або гістологією.

1. The role of trichoscopy beyond hair and scalp diseases — https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36923999/
2. Dermoscopy of Hair and Scalp Disorders (Trichoscopy) in Skin of Color — https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37874991/
3. Diagnostic value of trichoscopic findings of hair and scalp disorders — https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/41645690/
4. A Practical Approach to the Diagnosis and Management of Hair Loss in Children and Adolescents — https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5522886/